- повинност
- същ. - задължение, дългсъщ. - тегоба, тежест, ангария
Български синонимен речник. 2013.
повинност
Look at other dictionaries:
конскрипція — ї, ж., військ., заст. У низці європейських країн до запровадження загальної військової повинності – набирання чоловіків до армії на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва … Український тлумачний словник
конскрипція — Конскрипція, конскрибування: виклад [41] перепис [16;46 1;46 2;II] перепис населення, набір чоловіків в армію на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва; список, висновок, опис, перепис [44 1] перепис, опис, список… … Толковый украинский словарь
Чернобаевский район Черкасской области — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Чорнобаевский район — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
ангарія — ї, ж. 1) У Стародавньому Римі та середньовічних державах Західної Європи – візницька та деякі інші відробіткові повинності. 2) Загарбання воюючими державами у своїх портах торговельних суден нейтральних країн для використання їх у воєнних цілях … Український тлумачний словник
відкуповувати — ую, уєш і відкупля/ти, я/ю, я/єш, недок., відкупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. відку/плять; док., перех. 1) Перекуповувати в когось щось раніше ним придбане. 2) За певну плату звільняти когось від якої небудь повинності, обов язку тощо. || заст. За… … Український тлумачний словник
відкуповуватися — уюся, уєшся і відкупля/тися, я/юся, я/єшся, недок., відкупи/тися, уплю/ся, у/пишся; мн. відку/пляться; док. 1) За певну плату звільнятися від якоїсь повинності, обов язку тощо. || заст. Одержувати волю через викуп. 2) перен. Виходити зі скрутного … Український тлумачний словник
підпомічники — і/в, мн. Незаможна, позбавлена козацьких привілеїв частина українського козацтва у 18 ст., яка виконувала такі самі повинності, як і посполиті, але вдвоє менші … Український тлумачний словник
примус — I у, ч. Натиск із чийогось боку; примушування. || Зусилля над собою. || Зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом, незалежно від бажання. || Натиск, обумовлений законом. •• З при/мусу а) силуючи себе; вимушено; б) без бажання,… … Український тлумачний словник
